ТЕРМІНОЛОГІЯ

A - O
(грец.αηρ - повітря та γραφω - пишу) прилад для нанесення тонкого шару матеріалу за допомогою стисненого повітря.
шліфувальний і різальний інструмент, робоча частина якого містить класифіковані частки абразивного матеріалу. Залежно від основи розрізняють наступні види абразивного матеріалу: на папері, поролоні, тканині і войлоці. Залежно від форми абразивний інструмент буває в листах, рулонах, брусках із зернистістю від Р12 до Р3000.
засіб, призначений для захисту матеріалів з деревини від сапрофітичної мікрофлори, гниття, цвілі, синеви, комах і вологи.
фізична властивість матеріалу, зумовлена відбиттям світлового променю від його поверхні.
прилад для нанесення лако-фарбових матеріалів з метою подальшого порівняння з еталоном.
розчин пігментів в органічних сполуках або у воді, призначений для надання різних відтінків виробам з деревини.
властивість рідких речовин (рідин) чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої. Вимірюється у секундах за допомогою віскозиметра.
матеріал (твердий або рідкий) на основі натуральних восків, який застосовують для кінцевого опорядження, а також для захисту дерев’яних поверхонь від вологи і бруду. Віск надає поверхні шовковистості та матовості, підвищує антистатичні та водовідштовхувальні властивості.
розчин плівкоутворюючих речовин в органічних розчинниках, який наноситься на підготовлену поверхню для створення міцної адгезії верхнього шару покриття з обробленою поверхнею та для вирівнювання поверхні основи.
техніка обробки меблів з деревини для надання виробу антикварного вигляду.
це пігментований лак, що створює непрозоре захисно-декоративне покриття на виробі.
властивість матеріалу сильно подовжуватися при розтягуванні і приймати колишні розміри при знятті навантаження.
здатність матеріалу зберігати свої фізичні властивості (рідкий стан) впродовж певного періоду часу.
прискорювач реакції затвердіння.
це матеріал, який наноситься тонким шаром на деревину і МДФ для покращення адгезії підкладки із фінішним покриттям.
це матеріал для просочення деревини з метою захисту її від біологічних пошкоджень (грибкових уражень).
речовини, які мають здатність швидко випаровуватись.
це розчин природних або синтетичних смол у різних розчинниках, що створює прозоре захисно-декоративне покриття на виробі.
прилад для вимірювання товщини плівки матеріалів.
матеріал на основі натуральних олій, який застосовують для кінцевого опорядження, а також для захисту дерев’яних поверхонь від вологи і бруду. Олія глибоко проникає в деревину і надає поверхні шовковистості та матовості, підвищує водовідштовхувальні властивості.
сукупність операцій, спрямованих на створення захисно-декоративного покриття на поверхні виробу.
П - Я
ручний пневматичний інструмент, що використовується для нанесення лако-фарбового матеріалу.
маса матеріалу в одиниці об’єму (кг/л)
рідкий синтетичний матеріал, який використовують для надання дереву зістареного (антикварного) вигляду.
стан лако-фарбового матеріалу на поверхні виробу, при якому неможливе проникнення пилу всередину плівки.
нанесення на поверхню листового (сусального) золота, срібла та інших металів або твореного золота чи срібла.
це матеріал, який наноситься на плівку ПВХ, меламінову крайку, ламіновані заготовки, скло, метал для покращення адгезії лаку чи емалі з поверхнею.
речовина, що сприяє прискоренню якого-небудь процесу, в даному випадку затвердіння поліефірних лаків.
речовина, яка взаємодіючи з дубильними речовинами, що міститься в дубі, змінює колір деревини.
пневматичний інструмент, що використовується для нанесення лако-фарбового матеріалу.
імітація листів із золота, срібла та інших металів.
механічна обробка виробів, що надає їхній поверхні високої чистоти і дзеркального блиску.
здатність фарби при рі¬вномірному її нанесенні на одноколірну поверхню робити невидимими кольори останньої або, у разі її нанесення на чорно-білу підкладку, зменшувати контрастність між чор¬ною й білою поверхнями до зникнення різниці між ними.
вид захисно-декоративного покриття, що закриває природну структуру поверхні деревини та не дозволяє відчувати її на дотик.
вид захисно-декоративного покриття, що дозволяє відчувати на дотик природну структуру поверхні деревини.
матеріал, що використовується при операції полірування для надання поверхні блиску.
хімічна сполука або суміш, яка здатна розчиняти різні речовини, тобто утворювати з ними однорідні системи змінного складу.
метод нанесення матеріалів (лаків, фарб), який полягає в тому, що стиснене повітря (дуже мала кількість) подається перед точкою розпилення лако-фарбового матеріалу. Це дозволяє мати чіткий та збалансований факел та малі втрати на туманоутворення.
метод безповітряного нанесення матеріалів (лаків, фарб), який полягає в тому, що лако-фарбові матеріали під високим тиском подаються з пневмоустановки до сопла, при виході з якого диспергуються (розпилюються) за рахунок перетворення потенціальної енергії рідини в кінетичну енергію.
спосіб нанесення матеріалу, який здійснюється за допомогою пневморозпилювача (пістолета) з використанням стиснутого повітря (3-5 атм) або без його використання.
вміст у продукті (у відсотках) усіх речовин, які за певних фізичних умов не випаровуються.
стан лако-фарбового матеріалу на виробі, при якому не залишається відбиття пальців на поверхні плівки.
натуральне золото і срібло в тонких листах.
це тонка спресована сталева стружка, яку використовують для шліфування важкодоступних місць та для зняття патини з оброблюваної поверхні.
розтерті до стану однорідної маси листи сусального золота, висушені до твердого стану. Використовується для тонкого розпису або реставрації дефектів. Для роботи беруть тонкий пензлик, змочений водою, який після закінчення роботи не миють, а висушують до наступного разу (щоб зменшити витрати).
здатність матеріалу чинити опір деформуванню та руйнуванню під дією місцевих контактних зусиль.
удосконалений метод фарбування обливанням з витримкою в парах розчинника. Нанесення здійснюється в наступний спосіб: вироби на конвеєрі надходять спочатку в камеру обливу фарбою, а далі в паровий тунель, де підтримується певна концентрація парів розчинника; під дією парів фарба, нанесена на виріб, не схоплюється відразу, а розтікається по поверхні, утворюючи щільне покриття, рівномірне по товщині, при цьому надлишки фарби стікають.
матеріал, який використовується для місцевого усунення дефектів деревини (сколи, вириви, тріщини), і наноситься невеликою кількістю на потрібне місце. Після висихання залишки видаляються шліфувальним матеріалом.
натуральна смола, яку використовують при виготовленні лакофарбових матеріалів. Виготовляється із виділень невеликих комах - лакових червців, які живляться деревним соком і в процесі травлення перетравлюють його у смолисту речовину.
один із методів обробки різних поверхонь заготовок інструментом, різальними елементами якого є тверді абразивні зерна (корунд, електрокорунд). Особливістю шліфування є одночасне мікрорізання декількома зернами, кожне з яких має 2-3 ріжучі леза (або більше). Чим більше зерен беруть участь у різанні, тим менша шорсткість оброблюваної поверхні.